Орел - карлик

Орел-ка́рлик — невеликий орел, за розмірами близький до канюків. В Україні гніздовий, перелітний птах.
Хвіст довгий і вузький, без смуг, світліший за решту низу. Лапи жовті. Дзьобчорний. Очі світло-коричневі, у молодих орлів-карликів темніші, аж до темно-бурих. Забарвлення буває двох типів: світлого і темного (поліморфізм у забарвленні). У птахів світлої морфи низ світло-вохристий, часто майже білий, з вузькими темними плямами. 

Верх тіла бурий. У птахів темної морфизабарвлення верху і низу тіла темно-буре, на голові часто помітний рудий або золотистий відтінок, як у справжніх орлів. Надхвістя вохристе або світло-буре, контрастує із загальним забарвленням спини і хвоста у обох морф. Самки більші за самців, однак забарвлення у обох статей однакове.

Маса — 0,5-1,3 кг, довжина — 45-53 см, крило самців — 34,2-37,8 см, самок — 37,4-42,5 см, розмах 100—132 см. Тобто самка трошки більша ніж самець.

Змієїд

Змієї́д, крачу́н — хижий птах родини яструбових. Один з 4 видів роду; єдиний вид роду у фауні України.Ареал виду охоплює Південну Євразію та Північну Африку. Зимує у південній частині ареалу. В Україні гніздиться переважно на Поліссі та в лісостеповій зоні; зустрічається в Українських Карпатах і Кримських горах (гніздиться до верхньої межі лісового поясу).

Перелітний птах. З'являється в кінці березня — на початку квітня. Моногам, якому властивий стійкий гніздовий консерватизм. Гнізда будує (зрідка займає чужі) на деревах на висоті 10 — 23 м. Кладка з одного яйця у 2-й половині квітня — на поч. травня. Насиджують самка і самець 35 — 37 днів. Пташенята з'являються в червні, залишають гніздо в кінці липня — 1-й половині серпня.

Лунь польовий

Лунь польовий — хижий птах родини Яструбові ряду Соколоподібні. В Україні рідкісний гніздовий, звийчайний пролітний та зимуючий вид.

Птах середнього розміру з довгими, відносно вузькими крилами і довгим хвостом. Кінці крил здаються тупими. У забарвленні і розмірах виражений статевий диморфізм. Зверху самець світлого забарвлений в сірий або світло-сизий колір з такими ж грудьми і білим черевом. На кінцях крил великі чорні плями, при чому у польоті чорний колір має межу зі світлим у вигляді тупого кута або умовно прямої лінії.

Скопа

Скопа́ — хижий птах, єдиний вид родини скопових Це великий хижий птах з характерним забарвленням: верх чорно-сірий, низ білий з темною поперечною смугою впоперек грудей, голова біла з чорною широкою смугою через око. Крила довгі і широкі. Знизу на згинах крил темні плями. Ширяючий птах тримає крила дещо зігнутими кінцями донизу і віддалено нагадує мартина. Хвіст вузький, короткий, знизу на ньому видно нерізкі смуги. На потилиці має чуб. Очі жовті.

Самки більші за самців, однак забарвлені вони однаково, хоча часто у самок темніша і ширша смуга на волі, довжина 56 — 62 см, розмах крил 147 — 168 см, вага 1,3 — 1,9 кг.

У молодих особин на спинній стороні вохристо-білуваті кінці пір'їн.

Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть з'являтися на початку березня; основний проліт у третій декаді березня — другій декаді квітня. Селяться поблизу великих водойм, маловідвідуваних людиною. Гніздорозміщують на високих деревах на верхівці або товстих бічних гілках крони. У кладці 2–3 яйця (початок травня). Насиджує переважно самка, 33–35 діб.

Гага

Га́га, ґаґа, або пухівка — рід птахів родини качкових. Об'єднує 3 види досить крупних ниркових качок, що гніздяться переважно на арктичному узбережжі і в тундрі. Всі види мають характерну будову дзьоба у формі клину з широким нігтиком, що займає всю вершину наддзьоб'я. На боках наддзьоб'я є глибока виїмка, вкрита пір'ям.

Велику частину життя проводять в літоральній зоні моря, де здобувають собі харчування на дні. Це чудові нирці, що за допомогою крил занурюються на глибину до 20 м. Харчуються молюсками, ракоподібними і водними безхребетними (зокрема комахами, дощовими і багатощетинковими червами). Літають групами низько над поверхнею моря, утворюючи клин або низку. На берег виходять тільки на відпочинок і заради розмноження, углиб материків і великих островів не залітають.

Казарка Червоновола

Каза́рка червоново́ла — водоплавний птах родини качкових. В Україні зустрічається під час сезонних міграцій та на зимівлі. Розміром з чорну казарку. Забарвлення строкате. У дорослого птаха верх голови, задня частина шиї, спина, крила, боки тулуба і груди чорні; зверху на покривних перах крила дві вузькі білі смуги; покривні пера вух, передня частина шиї і воло каштаново-руді; вуздечка, вузькі петлеподібні смуги на боках голови, смуги на шиї і боках тулуба, задня частина черева, надхвістя та підхвістя білі; махові і стернові пера чорні; ноги і дзьоб чорні.

Молодий має тьмяніше забарвлення, з білуватою смугастістю на крилах. Маса тіла: 890–1700 г, довжина тіла: 430–560 мм, розмах крил: 110–113 см.Гніздовий ареал простягається у зоні тундри від півострова Ямал до півострова Таймир.

Лелека чорний

Лелека чорний  — вид птахів з роду Лелека, родини Лелекових. Веде потайний спосіб життя. Один з 5-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах. Оселяється переважно біля лісових озер чи лісових боліт.

Чисельність у Європі сягає 7,8–12 тис. пар та має тенденцію до зростання ^[1]. В Україні чисельність досягає 400–450 пар. У тому числі: у Волинській області 50–60 пар, Рівненській − 60–70, Львівській − 30–40, Закарпатській − 30–40, Івано-Франківській − 30–40, Чернівецькій − 8–10, Київській − 25–30, Чернігівській − 40–50, Сумській − 10–12. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою.